2 Chronicles

Chapter 14

1 So Abijah slept with his fathers, and they buried him in the city of David; and Asa his son reigned in his stead. In his days the land was quiet for ten years.

2 And Asa did that which was good and right in the presence of the LORD his God;

3 For he demolished the altars of the strange gods and the shrines, and broke down the images and cut down the groves;

4 And he said to Judah, Come, let us pray before the LORD God of our fathers.

5 Also he uprooted out of all the cities of Judah the shrines on the high places and the idols; and his kingdom was quiet in his days, and he had no enemies on all his borders.

6 And he built fenced cities in Judah; for the land had rest, and there was no one who made war against him in those years, because the LORD had given him rest.

7 Therefore he said to Judah, Come, let us build these cities, and surround them with walls and towers, gates, and bars, while the land is still quiet of wars; because we have sought the LORD our God, and he also has sought us and he has given us rest from all those who are round about us, and has comforted us and delivered us.

8 And Asa had an army of mighty men of valour that bore swords and spears out of the tribe of Judah, three hundred thousand, and out of Benjamin, that bore breastplate and drew bows, two hundred and eighty thousand: all these were mighty men of valour.

9 And there came out against them Zerah the Ethiopian with a large army of a million men and thirty thousand chariots, and came to Mareshah.

10 Then Asa went out against him, and he fought against him in the valley of Mareshah.

11 And Asa prayed before the LORD his God and said, Thou art our LORD, thou art the help of thy people; and when thou dost deliver a great army in the hands of a small force, then all the inhabitants of the earth shall know that it is good to rely on thee; help us, O LORD our God, because in thy name we have come against this great army. O LORD our God, delay not thy might from us.

12 And when Asa had finished praying, the angel of the LORD routed the Ethiopians before Asa and before Judah; and the Ethiopians fled.

13 And Asa and the people that were with him pursued them as far as Gedar; and there fell of the Ethiopians so many that they could not be numbered: for they were defeated before the LORD and before his armies; and they took and carried away very much spoil.

14 And they smote all the cities round about Gedar, for the fear of the LORD came upon them; and they plundered all the cities; for there was exceeding much spoil in them.

15 They also carried away the tents of the Arabians and carried away sheep and camels in abundance, and brought them to Jerusalem.

2-а хронiки

Розділ 14

1 І робив Аса добре та вгодне в оча́х Господа, Бога свого.

2 І повсував він же́ртівники чужих богів та па́гірки, і порозбивав камінні стовпи́ для божків, і постинав святі дере́ва.

3 І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батькі́в своїх, і виконувати Його Зако́на та заповідь.

4 І повсував він зо всіх Юдиних міст па́гірки та подо́би сонця. І заспоко́їлося царство при ньому.

5 І побудував він тверди́нні міста в Юді, бо заспоко́ївся край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.

6 І сказав він до Юди: „Побудуймо ці міста, й оточі́мо муром та ба́штами, ворітьми́ та засу́вами. Іще він, цей край, наш, бо зверта́лися ми до Господа, нашого Бога. Зверта́лися ми, і Він дав нам мир навко́ло“. І побудува́ли, і їм щасти́ло.

7 І було в Аси ві́йська: носіїв великих щиті́в та ра́тищ з Юди — три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять мало́го щита́, та лу́чників — двісті й вісімдеся́т тисяч. Усі вони — хоробрі вояки́.

8 І вийшов на них кушеянин Зерах із ві́йськом у тисячу тисяч та з трьома́ сотнями колесни́ць, і прибув аж до Мареші.

9 І вийшов Аса проти нього, і вони вста́вилися до бо́ю в долині Цефат при Мареші.

10 І кликнув Аса до Господа, Бога свого, та й сказав: „Господи, нема кому, крім Те́бе, допомогти числе́нному або безси́лому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опира́ємося, і в Ім'я́ Твоє ми прийшли на цю бе́зліч. Господи, Ти Бог наш, нехай люди́на не має сили проти Тебе!“

11 І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, — і кушеяни повтікали.

12 І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попа́дало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І поне́сли вони дуже багато здо́бичі.

13 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здо́бичі.

14 Порозбивали вони також намети чередникі́в, і зайняли дуже багато дрібно́ї худоби та верблю́дів, та й вернулися до Єрусалиму.

15

2 Chronicles

Chapter 14

2-а хронiки

Розділ 14

1 So Abijah slept with his fathers, and they buried him in the city of David; and Asa his son reigned in his stead. In his days the land was quiet for ten years.

1 І робив Аса добре та вгодне в оча́х Господа, Бога свого.

2 And Asa did that which was good and right in the presence of the LORD his God;

2 І повсував він же́ртівники чужих богів та па́гірки, і порозбивав камінні стовпи́ для божків, і постинав святі дере́ва.

3 For he demolished the altars of the strange gods and the shrines, and broke down the images and cut down the groves;

3 І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батькі́в своїх, і виконувати Його Зако́на та заповідь.

4 And he said to Judah, Come, let us pray before the LORD God of our fathers.

4 І повсував він зо всіх Юдиних міст па́гірки та подо́би сонця. І заспоко́їлося царство при ньому.

5 Also he uprooted out of all the cities of Judah the shrines on the high places and the idols; and his kingdom was quiet in his days, and he had no enemies on all his borders.

5 І побудував він тверди́нні міста в Юді, бо заспоко́ївся край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.

6 And he built fenced cities in Judah; for the land had rest, and there was no one who made war against him in those years, because the LORD had given him rest.

6 І сказав він до Юди: „Побудуймо ці міста, й оточі́мо муром та ба́штами, ворітьми́ та засу́вами. Іще він, цей край, наш, бо зверта́лися ми до Господа, нашого Бога. Зверта́лися ми, і Він дав нам мир навко́ло“. І побудува́ли, і їм щасти́ло.

7 Therefore he said to Judah, Come, let us build these cities, and surround them with walls and towers, gates, and bars, while the land is still quiet of wars; because we have sought the LORD our God, and he also has sought us and he has given us rest from all those who are round about us, and has comforted us and delivered us.

7 І було в Аси ві́йська: носіїв великих щиті́в та ра́тищ з Юди — три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять мало́го щита́, та лу́чників — двісті й вісімдеся́т тисяч. Усі вони — хоробрі вояки́.

8 And Asa had an army of mighty men of valour that bore swords and spears out of the tribe of Judah, three hundred thousand, and out of Benjamin, that bore breastplate and drew bows, two hundred and eighty thousand: all these were mighty men of valour.

8 І вийшов на них кушеянин Зерах із ві́йськом у тисячу тисяч та з трьома́ сотнями колесни́ць, і прибув аж до Мареші.

9 And there came out against them Zerah the Ethiopian with a large army of a million men and thirty thousand chariots, and came to Mareshah.

9 І вийшов Аса проти нього, і вони вста́вилися до бо́ю в долині Цефат при Мареші.

10 Then Asa went out against him, and he fought against him in the valley of Mareshah.

10 І кликнув Аса до Господа, Бога свого, та й сказав: „Господи, нема кому, крім Те́бе, допомогти числе́нному або безси́лому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опира́ємося, і в Ім'я́ Твоє ми прийшли на цю бе́зліч. Господи, Ти Бог наш, нехай люди́на не має сили проти Тебе!“

11 And Asa prayed before the LORD his God and said, Thou art our LORD, thou art the help of thy people; and when thou dost deliver a great army in the hands of a small force, then all the inhabitants of the earth shall know that it is good to rely on thee; help us, O LORD our God, because in thy name we have come against this great army. O LORD our God, delay not thy might from us.

11 І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, — і кушеяни повтікали.

12 And when Asa had finished praying, the angel of the LORD routed the Ethiopians before Asa and before Judah; and the Ethiopians fled.

12 І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попа́дало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І поне́сли вони дуже багато здо́бичі.

13 And Asa and the people that were with him pursued them as far as Gedar; and there fell of the Ethiopians so many that they could not be numbered: for they were defeated before the LORD and before his armies; and they took and carried away very much spoil.

13 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здо́бичі.

14 And they smote all the cities round about Gedar, for the fear of the LORD came upon them; and they plundered all the cities; for there was exceeding much spoil in them.

14 Порозбивали вони також намети чередникі́в, і зайняли дуже багато дрібно́ї худоби та верблю́дів, та й вернулися до Єрусалиму.

15 They also carried away the tents of the Arabians and carried away sheep and camels in abundance, and brought them to Jerusalem.

15